Так, я живу в Японії зараз.
Саме ця молитва до сонця - це здається тільки для дівчат, просто мені бабуся один раз розповідала і показувала, як треба правильно ставати обличчям до сонця і дивитись на нього, але це треба робити тільки в ті кілька секунд, поки воно сходить, пізніше не можна, бо сонце стає занадто яскравим і вже не дає потрібної енергії. Я потім пошукав і знайшов повний текст цього замовляння в імігрантській книжці "Звичаї нашого народу" Олекси Воропая (сторінка 285, https://svit.in.ua/kny/voropaj/znn_t1.pdf). Підтверджую, що це ті самі слова, які вимовляла моя бабуся і навіть знала це все напам'ять, і не з книжки. Просто неймовірно, як це все не втратилось навіть через тисячу років, передаючись усно з покоління в покоління, навіть у зміненій формі (бо напевно 1000 років тому текст все ж був трохи іншим).

***
Колись в Україні дівчата молилися до сонця.
«У нас колись дівчата вставали раненько на Великдень, йшли в садок, ставали під яблунею, лицем до сходу, і чекали сонця. Як тільки сонце появилося, дівчата складали руки, як перед образом, і молилися. Після молитви позначали дерево, під яким стояли, хрестиком на корі. Коли дерево зацвіте, рвали цвіт, плели з нього вінок і надівали на голову, а потім той вінок берегли і ним чарували на любов»

Молитва до сонця, щоб причарувати любов

Добрий день тобі, сонечко яснеє!
Ти святе, ти ясне, прекраснее,
ти чисте, величне й поважне;
ти освіщаеш гори й долини, і високії могили,
освіти мене, рабу Божу, перед усім миром:
перед панами, перед царями,
перед усім миром християнським
добротою, красотою,
любощами й милощами;
щоб не було ні любішої, ні милішої
од раби Божої народженої, хрищеної, молитвеної ... (ім’я)
Яке ти ясне, величне, прекрасне,
щоб і я така була ясна, велична, прекрасна
перед усім миром християнським на віки віків.
Амінь.