olga_den_f

*
© По дорозі до Харкова, побачила дві церкви, які стоять на одному подвір'ї, що розташоване під горою, просто поруч з трасою. Якщо їхати у сторону Харкова, то до подвір'я під'їжджаємо з гори, і церкви видно обидві. Коли під'їжджаємо ближче, то з траси видно лише одну. Подвір'я обгороджене високим парканом :

Фото: olga_den_f

Ворота відчинені, тож я зайшла на подвір'я. Церква велика, а подвір'я маленьке, тож фотографувала фрагментами першу церкву. Побудована вона була явно вже давно :

Фото: olga_den_f

Храм в ім'я страстотерпців Бориса і Гліба

Існуючий в наш час храм, було побудовано в 1905 р. на місці старої дерев'яної церкви побудованої в 1700 (1711) році. У 1932 р. храм був закритий. Під час Німецько-радянської війни деякий час був діючим (1942—1943 рр.). У 1991 році зроблено спробу відновлення храму. У 1995—1996 р. настоятелем храму ієромонахом Севастіаном (Щербаковим) проводились відновлювальні та реставраційні роботи. Храм був знову відкритий.

Фото: olga_den_f

Фото: olga_den_f

Потім я почала фотографувати другу церкву, вона була відділена від старої, невеличким садочком :

Фото: olga_den_f

Я пішла через той садочок ближче до тієї голубої церкви, і побачила що вона не просто нова, вона навіть ще не добудована :

Фото: olga_den_f

Це Храм Преображення Господнього. Місце під його будівництво було освячене 11 квітня 2010 року, вікарієм Харківської єпархії архієпископом Ізюмським Онуфрієм (Легким).

Фото: olga_den_f

Фото: olga_den_f

Коли я пофотографувала храми, і почала виходити з подвір'я, побачила табличку. Виявилося що я побула на території жіночого монастиря :

Фото: olga_den_f

Борисо-Глібський жіночий монастир УПЦ (МП) — православний монастир Ізюмської єпархії УПЦ МП. Знаходиться в селі Водяне, Зміївський район, Харківська область; в заплаві річки Уда, на її правому березі.

Затверджений рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви 15 квітня 1997 року .

У травні 1997 р. в монастирі почало відправлятись богослужіння.

20 липня 1997 під час Божественної Літургії в храмі обителі чудесним чином оновилася ікона Спаса Нерукотворного. 28 жовтня 1997 Священний Синод УПЦ ухвалив вважати цю ікону Спаса Нерукотворного чудотворною.

У 2012 році Монастир відійшов від Харківської і Богодухівської єпархії до новоутвореної Ізюмської єпархії Української православної церкви (МП).