olga_den_f (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
olga_den_f) wrote2021-04-02 07:23 am
olga_den_f) wrote2021-04-02 07:23 am
© Як мене з городу проганяли. ;)
*
© День сміху я провела на городі. Через два дні Синоптик обіцяє дощі, та ще й сильні, тож я поспішала посіяти якомога більше. Сіяла без поливу, повірила Синоптику що через два дні дощ усе поллє. ;)))
Вкинула в землю насіння моркви, для захисту від шкідників обсіяла по периметру моркв'яну грядку чорнобривцями. Повтикала у землю часник, який не вийшо посадити під зиму, його також обсіяла чорнобривцями. І посіяла редиску. Бо що ж то за город, якщо на ньому редисина не виросла ?
Сіяла я аж до смерку. Коли почало сутеніти, почула якісь підозрілі звуки, так ніби півень крилами заляпотів під час злету на паркан. А у нас тут фазанів бігає купа, тож я на них подумала. Стала роздивлятися довколо, щоб побачити де вони швендяють. Але нічого не побачила. Фазанів не було видно ніде. А звук знову повторився.
Ну, не буду ж я постійно видивлятися тих фазанів, і я знову нахилилася над грядкою. Аж тут прямо наді мною хтось я-а-а-ак закричить ! Та так голосно, що я аж підскочила з переляку. Я почала дивитися вгору. Звук періодичо повторювася. Наді мною не було нікого. І ось я глянула на дерева, і побачила таку картину: На моїй липі лидить дві великі сови, дивляться на мене і кричать ! Ніби як хочуть прогнати мене з власного городу. Ось тобі і маєш. Такого ще не було ніколи.
Я давай повторювати їхні крики. Як могла. Одна з сов розправила крила і полетіла на мій абрикос, який росте подалі. Під час польоту, продовжувала кричати, потім усіласія на абрикосі і затихла. А друга сова, та яка залишилась на липі, продовжувла на мене кричати. Я довго такого не витримала, і замахнулася на неї держаком сапки. Сова злетіла, і полетіла у тернові зарослі ;)
Надворі вже майже смеркло, тож я швиденько зібрала свій нехитрий інструмент та кошик з насінням, і бігом у хату. А то допрацювалася до того, що вже й сови почали проганяти з городу. ;)))
Фото з інтернету.
https://olga-den-f.livejournal.com/1809341.html
© День сміху я провела на городі. Через два дні Синоптик обіцяє дощі, та ще й сильні, тож я поспішала посіяти якомога більше. Сіяла без поливу, повірила Синоптику що через два дні дощ усе поллє. ;)))
Вкинула в землю насіння моркви, для захисту від шкідників обсіяла по периметру моркв'яну грядку чорнобривцями. Повтикала у землю часник, який не вийшо посадити під зиму, його також обсіяла чорнобривцями. І посіяла редиску. Бо що ж то за город, якщо на ньому редисина не виросла ?
Сіяла я аж до смерку. Коли почало сутеніти, почула якісь підозрілі звуки, так ніби півень крилами заляпотів під час злету на паркан. А у нас тут фазанів бігає купа, тож я на них подумала. Стала роздивлятися довколо, щоб побачити де вони швендяють. Але нічого не побачила. Фазанів не було видно ніде. А звук знову повторився.
Ну, не буду ж я постійно видивлятися тих фазанів, і я знову нахилилася над грядкою. Аж тут прямо наді мною хтось я-а-а-ак закричить ! Та так голосно, що я аж підскочила з переляку. Я почала дивитися вгору. Звук періодичо повторювася. Наді мною не було нікого. І ось я глянула на дерева, і побачила таку картину: На моїй липі лидить дві великі сови, дивляться на мене і кричать ! Ніби як хочуть прогнати мене з власного городу. Ось тобі і маєш. Такого ще не було ніколи.
Я давай повторювати їхні крики. Як могла. Одна з сов розправила крила і полетіла на мій абрикос, який росте подалі. Під час польоту, продовжувала кричати, потім усіласія на абрикосі і затихла. А друга сова, та яка залишилась на липі, продовжувла на мене кричати. Я довго такого не витримала, і замахнулася на неї держаком сапки. Сова злетіла, і полетіла у тернові зарослі ;)
Надворі вже майже смеркло, тож я швиденько зібрала свій нехитрий інструмент та кошик з насінням, і бігом у хату. А то допрацювалася до того, що вже й сови почали проганяти з городу. ;)))
Фото з інтернету.
https://olga-den-f.livejournal.com/1809341.html