olga_den_f

Хочу розповісти про неньку нашу, Україну, про життя її дітей, українців, у недалекому минулому, до приходу часів Радянської Влади. Говорити я буду дуже просто, так, як розповідали мені у дитинстві мої батьки, а батькам мої діди, а дідам, прадіди.

Народилася я у селі, яке розташоване зовсім не в Західній Україні, про яку кажуть, що, ніби то лише вона є уособленням України, яку багато хто називає "бендерщиною", а на сході України, неподалік міста Ізюм, Харківської області.

У тому селі мої пращури жили не один вік, як переказували вони, а ще "...за царя-
Панька, як була Земля тонка, куриця гребнеться - та й води нап'ється...", )))
і говорили у тому селі, як, доречі, і в сусідніх селах, і в тому ж Ізюмі -
УКРАЇНСЬКОЮ мовою. Будь-які розповіді про те, що "Восток всегда был русскоязычным"- це просто МІФ.

Наш Схід, частково, став російськомовним лише після комуністичної окупації, коли
туди приїхало дуже багато переселенців з Росії, різних національностей, а Кремлівське (Радянське) керівництво затвердило обов'язкове вивчення російської
мови на всій території Радянського Союзу. Потім, поступово, у нас усі школи, чомусь, стали російськими, а тепер, виявляється, у нас "притесняют русскоязычное население"!

Ну, хоч матюкайся ! )))))

А корінне населення Сходу, і по цей день, розмовляє рідною, українською мовою, а коли виникає необхідність, то і російською без проблем.© )))

https://olga-den-f.livejournal.com/987.html