olga_den_f

*
© Моє дитинство проходило у селі. І була там хата - мазанка з білими стінами. Але не така як за Шевченківських часів. Була вона велика, аж на чотири кімнати, з великими вікнами, і з фільончатими ставнями. "Криша" була вкрита металом, який був пофарбований яскраво червоним кольором. Ставні і двері були пофарбовані зеленою, або синьою фарбою, а "канавки" фільонок обов'язково були пофарбовані білим. То мода така була. І я малою, звичайно, вважала що наша хата найкраща у селі. ;)

П'ятою кімнатою була літня веранда, закрита, у ній були дуже (!) великі вікна. Взимку там було холодно, бо опалення було лише у хаті, а в літку там було просто прекрасно (!), і тому я на літо "переїжджала жити" на веранду.

І хата, і двір у нас завжди був дуже охайний, було багато квітів. Двір був обгороджений парканом-штакетником, а добряча частина була " обгороджена " живим парканом з бузку.

Той бузок ріс величезним кущем, складався з великих бузкових дерев біля підніжжя яких густо п'ялась непролазна поросль, а в середині куща було незароше місце. Таким чином можна було зайти у той кущ як у альтанку. Ото і була моя фортеця ! Я там проводила час, уявляючи що я у справжньому королівськолу палаці. Влаштовувала там вистави, які придумувала сама у яких була актрисою головної ролі. Другорядні ж ролі виконували всі хто траплявся і погоджувався. Це були і ляльки, і кицька, а іноді навіть кури.))) Іноді і прдружки, але їх, так же як і мене, батьки з дому відпускали не часто.

Той бузок ми називали "сірєньовий буз", і такого величезного куща не було ні в кого. Коли він весь вкривався "сіреньовим" цвітом, то був схожий на величезну "сірєньову" хмару і пах на всю вулицю. І всі мої однолітки мені заздрили, приходили ним помилуватися, а старші підлітки іноді норовили наламати з нього квітів, що мене дуже обурювало, і я проганяла їх геть.

Той буз росте і по нині, хоч і старший за мою маму, бо садила його ще бабуся (якщо не прабабуся), і по нині кожен рік радує квітами, і пахне моїм дитинством ...

Фото066

Фото: olga_den_f

Фото069

Фото: olga_den_f

P.S. Хата стоїть і по нині. Тільки стіни вже н біляться крейдою, їх обклали цеглою, а "криша" тепер не червона - її вкрили шифером. Тепер то моя дача.

http://olga-den-7.dreamwidth.org/43980.html

https://olga-den-f.livejournal.com/570672.html