olga_den_f

*
© Газ у наше село провели ще за часів совка. Яка ж то була радість ! Не потрібно мордуватися ні з дровами, ні з вугіллям. Не потрібно вигрібати сажу з димоходів. Просто підійшов до котла, повернув кран та засвітив сірник - і все !!! В хаті теплінь ! Ціна за куб була 5,8 коп.

Потім газ почав дорогшати. Так поступово ціни виросли настільки, що газ багатьом людям став не доступний взагалі.

Зараз більшість людей, у селі де я народилася, обігрівають свої хати дровами. Хтось витяг з котла газову автоматику, і топить котел дровами, у когось залишилась плита ще з часів до газифікації. Хтось зробив нову плиту, замість тієї що викинули під час газифікації, хтось поставив твердопаливний котел поруч з газовим, з можливістю топити обидва, коли який потрібно.

Тож у селі стоїть запах диму з хатніх верхів. Як у дитинстві, ще до газифікації села. Радість від того, що в хати провели газ була не довго. Хоч у Конституції і написано що, все те, що в надрах на території України належить народу, та хто там його виконує, той основний закон. А гарант і не думає гарантувати виконання Конституції.

https://olga-den-f.livejournal.com/1799261.html