© Ох-ох ... не дай Бог...

[olga_den_f]

*
© " Ох-ох ... Не дай Бог одного любити вдвох . ",- говорила моя бабуся коли відбувалося щось неприємне. Не важливо що саме, наприклад, дуже довго ішли дощі і не давали ані полоти город, ані сушити сіно худобі на зиму.

От у нас знову гримить. Зараз знову поллє ... По луках ходять мокрі лелеки, цокотять дзьобми, а ми жартуємо: "Лелеки мокрі, мабуть від холоду зубами цокотять." ;)))

Учора поливало так, що у дворах текли річки, а на городах які розташовані по низах, на луках, стояли озера. От уже погода "дає урожаю". То засушить так, що аж зникає вода у колодязях, то поллє так, що все вимокне - пожовтіє і погніє. Ще з дитинства пам'ятаю вислів старих людей : "Ото ж воно всю "жисть" так - що сонцем не випалить , те дощем погноїть . Золота середина ой як рідко буває, не даремно ж вона золота".

Наше грозове небо:


Фото: olga_den_f

https://olga-den-f.livejournal.com/1825464.html