olga_den_f

*
© Перше що треба зробити - це зібрати насіння. Його звичайно можна купити в пакетиках, але ж так не цікаво. Та зібрати насіня ялиці не так то просто, тому що її шишки, щойно насіння достигне - розпадаються, і насінинки - вертолітики розлітаються подорожувати у пошуках місця для проростання і подальшого свого місця проживання.

Достигає насіння у жовтні - листопаді. Якщо шишка розпадається у тиху погоду, то насінинки падають просто під материнським деревом разом із лусочками шишки, а якщо погода вітряна, то вітер може віднести їх достатньо далеко від дерева на якому вони виросли. То ж знайти їх не дуже просто.

Для того, щоб насінини проросли, їм потрібна стратифікація. Стратифікація - це навмисний стрес морозом для пробудження насінин. Тому бажано збирати насіння восени і сіяти його під зиму. Восени у дендропарк, де ростуть ялиці ми не змогли потрапити, тому поїхали туди рано навесні, коли cніг уже розтав, а рослини проклюнутись ще не встигли.

Ялиці у дендропарку ростуть групками. Ми підійшли до ялиць. Земля під ними була вкрита шаром хвої, тонениких гілочок і лусочок з шишок, які розпалися. Почали ми у тому смітті шукати насіння. Придивлялися трохи рилися, але марно. Щось схоже траплялося, але впевненості, що то саме ті насінинки у нас не було.

Бажання назбирати насіння було дуже велике і тому, ми вирішили просто назгрібати отого сміття під
деревами з надією, що насінинки там таки попадуться, до того ж вони уже стратифіковані, бо перезимували в лісі.

Так і зробили. Взяли у машині кульки ( ті, які у супермаркетах продаються для продуктів ) і набрали декілька кульків того лісового сміття.

Потім у себе на дачі, у саду під деревами, ( з розрахунком, що влітку там буде тінь ), я поробила канавки глибиною, приблизно, 10-15 см. і понасипала у ті канавки привезеного лісового сміття. Зверху полила рясно водою, а потім притрусила пісочком. Перехрестила, сказала : " Ростіть з Богом ! " і більше їм нічого не робила.

Коли вже потепліло, і земля добре прогрілася, у моїх канавках посходило багато чого невідомого, і серед усього іншого - декілька ялицьок ! ;))

Коли вони посходили, а це було декілька років тому, у мене ще не було ЖЖ, і фото їх я тоді не робила. Тому я знайшла фото у інтернеті, щоб показати як вони виглядають. Та фото вони у ящиках, а мої були у відкритому грунті під яблунями.

Тут ялиці тільки витикаються :

ял.

Коли вони почали витикатися із землі я почала їх поливити, тут уже треба слідкувати, щоб грунт не пересох, бо корінчики у них ще слабенькі і вони можуть від пересихання грунту загинути.

Тут їм два тижні :

ял.1

Тут їм 1 місяць :

ял.2

Далі їм потрібен лише регулярний полив. Ростуть вони дуже - дуже повільно. Восени на них насипалась ціла купа листя з яблунь, і вони прекрасно перезимували.

Навесні другого року мої ялицьки викинули малесенькі, яскраво - салатові свічечки, розміром 4см. Це їхній нормальний річний приріст.

Перші 15 років ялиці щороку вгору дають приріст 4 - 6 см., зате на бокових гілках приріст може бути і 20 см., тобто вони ростуть більше в ширину і утворюють поступово пухнасту крону. Після 15 років у них формується міцна коренева система, і далі вони уже ростуть швидко. Вгору гонять уже як звичайна сосна, ну і гілки також розгалужуються і прекрасно ростуть. ;))

Коли ялицям буде по три рочки, їх можна пересаджувати на постійне місце.

Пересадку треба робити з грудгою землі і негайно, тобто дуже швидко. Можна восени у вересні, а можна весною, як розтане сніг. Спочатку треба підготувати ямку у яку будемо їх саджати, а потім уже викопувати сіянці і швиденько пересаджувати. Це тому, що у викопаних хвойних коренева система без землі відмирає у відкритому повітрі через 10 хвилин. Якщо Ви хочете викопати в лісі сіянець, то потрібно викопувати його з грудкою землі і зробити так, щоб коріння не оголювалося під час транспортування до місця посадки ( грудку землі треба або покласти у кульок, або у якусь посудину, щоб земля не обсипалася ).

Ще такий нюанс : хвойні (всі) після пересадки, доки коренева система не зміцниться, бояться палючих сонячних променів, і тому коли сонця дуже багато, поки деревця ще маленькі, їх потрібно притіняти. Я роблю ще звичайною москітною сіткою. Доречі, дуже небезпечне для них сонце у лютому і березні, коли земля ще не прогрілася а сонце дуже яскраве і пекуче для них.

Підкормки не робила ні разу, у нас грунт хороший, думаю хай адаптуються, як у дикій природі, а далі буду дивитися на їх зовнішній вигляд. ;)) ©
/ olga_den-f /

А це моя ялиця якій уже 5 років :

Фото401